[Софи-Ко]

Зрозумій, що ми щасливі.
Не зумів – прийми на віру.
Не зумів – без розуміння
І без віри, та сприйми.
То лиш юності властива
Звичка бідкатись надміру,
Нездійсненні сновидіння
Проводжаючи слізьми.

У дорослих – все інакше.
Ну, принаймні, має бути.
Справжня зрілість – то є досвід
І придбань, і втрат гірких.
Сподівання змінять радше,
Віднайдуть нові маршрути -
Бо невже страждань не досить,
Щоб примножувати їх?

Не чекати дива – щастя.
Не шукати вражень – спокій.
Не плекати мрії – воля.
Бо життя – не там, колись,
А тепер. Тож хай не застить
Дим ілюзій юних років
Все, що поруч, що навколо.
Витри сльози й озирнись!