[Софи-Ко]

Пізня осінь, любі друзі…
Холод, мряка і пітьма…
А режиму «олл інклюзів»
У житті нема й нема…

Де кар’єра?! Де достаток?!
Де з ріднею лад і мир?!
Вже на серці безліч латок,
Бо в дірка̀х воно, мов сир -

Наскрізь, бідне, пробивають
Стреси, погляди, слова…
…Взагалі, вони бувають -
Ті, у кого все бува?

Хоч би здалеку поглянуть,
«Олл інклюзів» - він який,
Бо рожеві мрії тануть!
Де перелік інших мрій?

Щоб подумав – і збулося!
Закортіло – маєш, на!

…Тільки осінь – й почалося!
І коли вже та весна?..